Menu

Психосоціальна підтримка на робочому місці

 

Війна, як і будь-яка інша зовнішня небезпека чи загроза, – це фактор, який виникає поза роботою, але наслідки якого можуть впливати як на працездатність і продуктивність людини, так і на сферу праці загалом.

Наслідки війни матимуть тривалий вплив на ментальне здоров’я населення, що працює, а також на молоде покоління, яке ще має вийти на ринок праці. Тому підприємствам і організаціям потрібно буде не тільки забезпечити підтримку психологічно здорового робочого середовища, а й постійно вдосконалювати й посилювати цю підтримку.

 

Чому програма психосоціальної підтримки на робочому місці важлива?

За оцінкою ВООЗ, через зниження продуктивності в результаті тривоги й депресії, втрати глобальної економіки становлять 1 трильйон доларів США на рік. Кожна інвестиція в 1 долар США в зміцнення ментального здоров’я співробітників окупається в розмірі від 3 до 5 доларів США.  Проблеми психологічного й соціального характеру впливають на людину, трудовий колектив та бізнес. Вони призводять до втрати робочого часу через абсентеїзм (прояв байдужості до виконання людиною своїх прав та обов'язків) і презентеїзм (тенденція залишатися на роботі понад час, необхідний для ефективної роботи на роботі, або приходити на роботи хворим), зумовлюють підвищений ризик нещасних випадків на роботі, створюють напружену атмосферу в колективі.

Війна – це час, коли проявляється багато різноманітних емоцій і почуттів, які постійно змінюються. Коливання настрою від ейфорії до відчаю, від тривоги до оптимізму, від агресії до прийняття реальності – це закономірна відповідь людської психіки на насильницькі наслідки війни.

Важливо помітити і прийняти свої думки та емоції без боротьби з ними, без осуду і «придушування», важливо дозволити собі відчувати все, що відчувається та усвідомити, що це нормальна реакція на ненормальну ситуацію.

 

Що таке стрес?

Стрес – це захисна реакція організму й сигнал для психіки про небезпеку. Без стресу люди були б вразливими й не здатними протистояти труднощам.

Людина не може вплинути на появу стресової реакції та негативних думок, але може контролювати їх, щоб ефективно адаптуватися.

Турбота про ментальне здоров’я, зокрема включає ефективне управління стресом, щоб не допустити появу дистресу (емоційне виснаження, стресові розлади та поведінкові проблеми).

 

Що таке психічне (ментальне) здоров’я?

Психічне здоров’я включає наше емоційне, психологічне та соціальне благополуччя. Це впливає на те, як ми думаємо, відчуваємо та діємо. Це також допомагає визначити, як ми справляємося зі стресом, ставимося до інших і робимо вибір. Психічне здоров’я важливе на кожному етапі життя, від дитинства та підліткового віку до зрілого віку.

 

Чому важливо дбати про ментальне здоров’я?

Ментальне здоров’я – це психологічний стан, при якому людина може реалізовувати свій потенціал, долати життєві стреси, продуктивно працювати та робити внесок у життя своєї громади.

Турбота про ментальне здоров’я так само важлива, як і турбота про фізичний стан, а в період війни та післявоєнний час – це особливий фокус для жінок та чоловіків, що працюють.

Турбота про ментальне здоров’я важлива для підтримки здорових стосунків із собою. У період війни та післявоєнний час це допоможе чітко мислити, реагувати та запобігти розвитку проблем.

Позитивний психологічний стан дозволяє:

- справлятися з життєвими труднощами

- володіти базовими когнітивними та соціальними навичками

- справлятися зі стресом

- розпізнавати, виражати та регулювати емоції

- справлятися зі зміною ролей, обов'язків та викликів

- підвищити життєстійкість

- співпереживати іншим

- процвітати у своїй ролі

- досягати свого найвищого потенціалу

 

Ознаки проблеми з психічним здоров’ям на роботі

У всіх нас час від часу бувають погані дні на роботі, і дні, коли здається, що все йде як слід.

Вам може бути важко зосередитися, ви можете відчувати надмірний стрес, дратівливість або недооцінку, або вам не вистачає енергії та мотивації для виконання навіть найпростішого завдання.

Якщо ви відчуваєте це день за днем, це може бути сигналом про те, що щось не так. Багато проблем із психічним здоров’ям можуть наростати повільно. Ви можете настільки звикнути відчувати себе виснаженим, тривожним і пригніченим на роботі, що це починає здаватися «нормальним».

Але ігнорування перших ознак проблеми не зникне, з часом це лише погіршуватиметься, роблячи вас уразливими до хвороб та інших проблем зі здоров’ям, спричиняючи виснаження та погіршуючи вашу роботу, стосунки та сімейне життя.

Хоча симптоми проблем із психічним здоров’ям можуть сильно відрізнятися залежно від стану та людини, яка їх відчуває, важливо знати про будь-які зміни у ваших думках, почуттях і поведінці.

Симптоми психологічних проблем на роботі

  • Зниження продуктивності на роботі
  • Проблеми з концентрацією та мисленням
  • Зміни в апетиті або режимі сну
  • Зміни у настрої
  • Втрата інтересу до діяльності
  • Страх або нервозність
  • Підвищена чутливість
  • Незвичайна поведінка
  • Незрозумілі болі

 

Як розпізнати стрес у співробітника чи колеги?

  • Куріння, вживання алкоголю або наркотиків більше, ніж зазвичай
  • Невластиві зазвичай розгубленість, забудькуватість, нервозність, злість, засмучення, занепокоєння або страх
  • Низький рівень енергії або її відсутність
  • Замкнутість, розсіяність, мовчазність
  • Надмірна балакливість
  • Незв'язне мовлення
  • Плаксивість
  • Паніка
  • Незвичайна поведінка

 

Що роботодавці можуть зробити для підтримки робітників?

  • Зрозуміти, як психічне здоров’я впливає на співробітників
  • Оцінити потреби працівників для укріплення ментального здоров’я
  • Розробити програму підтримки працівників
  • Використовувати комунікацію для зменшення стигми та розширення доступу до ресурсів психічного здоров’я
  • Включити страхування психічного здоров'я як частину плану охорони здоров'я
  • Сприяти добробуту працівників

 

Які цілі програми психосоціальної підтримки на робочому місці?

  • Визнати психосоціальні наслідки війни для людини і сфери праці.
  • Посилити позиції роботодавця, профспілки як лідера, орієнтованого на добробут працівників.
  • Сформувати психологічно безпечне середовище, де принцип конфіденційності й відсутність стигми та дискримінації має пріоритетне значення.
  • Навчити працівників розпізнавати ознаки психологічних проблем для запобігання появі важких психічних і поведінкових наслідків.
  • Навчити методів управління стресом та навичкам психологічного відновлення.
  • Запобігти емоційному та професійному вигоранню.
  • Навчити працівників навичок надання першої психологічної допомоги (ППД).
  • Надати доступ до зовнішніх ресурсів фахової психологічної допомоги.
  • Стати більш відкритими до розмов про ментальне здоров’я та ініціатив щодо психосоціальної підтримки на робочому місці.

 

Які ключові елементи програми психосоціальної підтримки на робочому місці?

  • Письмова політика.
  • Програма дій – профілактичні заходи в межах політики.
  • Регулярна та прозора система внутрішніх комунікацій задля оцінювання першочергових потреб співробітників та їх підтримки в кризових умовах.
  • Періодичний моніторинг і оцінювання задля покращення програми психосоціальної підтримки.

 

Чому потрібна письмова політика щодо психосоціальної підтримки на робочому місці?

Психосоціальна підтримка на робочому місці має ґрунтуватися на політиці, яка включає чіткі й зрозумілі для кожного працівника повідомлення про те, що вплив війни на людину і сферу праці визнається, а психологічний добробут кожного працівника й працівниці має пріоритетне значення. Це чіткий план дій, стратегія та система заходів.

Письмова політика – це гарний спосіб розпочати розмову про ментальне здоров’я та продемонструвати підтримку керівництва. Це інструмент, який інформує про можливості, гарантує захист та демонструє те, що психосоціальний добробут співробітників – найбільша цінність. Дослідження показують, що переважна частина персоналу може не знати про існування політик на робочому місці, тому наступним кроком після написання політики є ознайомлення з нею всіх співробітників підприємства.

Дієва політика – це не просто папірець на столі керівника. Це культура стосунків у колективі, яка надихає, підтримує й мотивує. Така політика спрямована на створення відповідної атмосфери в трудових колективах, де кожний знає про неї й має можливість бути залученим до ухвалення рішень щодо підтримки психологічного добробуту персоналу.

 

Які основні компоненти письмової політики щодо психосоціальної підтримки співробітників?

  1. Заява про наміри.Важливо сформувати коротку письмову заяву, яка продемонструє прихильність керівництва до психосоціальної підтримки співробітників.
  2. Цілі політики. Для ефективної комунікації та залучення персоналу до програмних заходів у межах політики важливо зазначити її цілі й підкреслити пріоритетне значення безпеки і здоров’я співробітників.
  3. Визначення основних термінів.Важливо прописати в політиці, що означають поняття «ментальне здоров’я», «розумне пристосування», «перша психологічна допомога», «психологічне консультування та психотерапія», «стигма й дискримінація». Інформованість щодо суті понять допоможе покращити внутрішню комунікацію й підвищити рівень звернень до служб психічного здоров’я.
  4. Сфера застосування.Політика має поширюватися на співробітників усіх посадових категорій. Також профілактичні заходи в межах політики можуть охоплювати постачальників, підрядників, клієнтів, стажерів, претендентів, волонтерів, якщо цього потребує специфіка галузі (наприклад, у сфері освіти надання першої психологічної допомоги можуть потребувати учні або їхні батьки безпосередньо в закладі освіти; у сфері роздрібної торгівлі – покупці; у медичному закладі – пацієнти). Контактна інформація щодо надання фахових послуг із психологічної та соціальної допомоги має бути доступна для всіх категорій осіб, зазначених у цій політиці.
  5. Зобов’язання. Кожен член трудового колективу зобов’язаний у межах такої політики турбуватися про себе та про інших членів трудового колективу. Зобов’язання дотримуватися принципів етичної поведінки, конфіденційності й розумного пристосування є основою для формування культури загальної підтримки та створює психологічно безпечний робочий простір, де співробітники відчувають, що можуть відкрито обговорювати першочергові потреби і проблеми ментального здоров’я зі своїми керівниками та/або уповноваженими особами на підприємстві без остраху перед стигмою та осудом. Кожен співробітник має право робити внесок у покращення політики та програму заходів і надавати свій зворотний зв’язок.
  6. Комунікація. Дієва політика повинна мати комунікаційний супровід: прозорий та своєчасний. Усі співробітники та інші категорії осіб, які охоплюються цією політикою, повинні знати про неї та її можливості. Про будь-які профілактичні заходи в межах цієї політики та будь-які її зміни всі співробітники повинні бути інформовані.  Важливо повідомити всім співробітникам про доступні варіанти психосоціальної підтримки на робочому місці. Повідомлення можна розповсюджувати електронною поштою, на вебсайтах внутрішньої мережі, на дошках оголошень або обговорювати під час зустрічей. Головне, щоб воно було донесене до всіх співробітників. Ініціативи в межах такої програми мають одну спільну мету – профілактика або запобігання появі психосоціальних ризиків для людини на роботі, а саме зниження рівня стресу у зв’язку з війною й в післявоєнний час, недопущення розвитку важких стресових розладів, посттравматичного стресового розладу (ПТСР), депресії, суїциду, залежностей та інших проблем. Політика передбачає відповідну програму дій. Це «меню» програми: які заходи і в яких формах проводяться, які способи підтримки може надавати роботодавець та/або профспілка всім співробітникам та окремим вразливим групам працівників.
  7. Моніторинг та перегляд політики. Письмова політика повинна переглядатися, наприклад, один раз на рік для її коригування й доповнення. Ефективність політики може оцінюватися шляхом відгуків (інтерв’ю, опитування тощо) співробітників, керівників, уповноваженого з питань здоров’я й безпеки на роботі; звітів щодо результатів впровадження та проведення інформаційно-навчальних та інших підтримуючих заходів, а також результатів роботи гарячої лінії, якщо така є на рівні підприємства чи галузі.

 

Які профілактичні заходи на робочому місці можуть бути включені до програми психосоціальної підтримки?

Заходи програми психосоціальної підтримки працівників відповідають трьом стратегіям профілактичних втручань:

  • універсальні (на рівні всього підприємства та всіх працівників);
  • вибіркові (на рівні окремого робочого місця чи окремих груп працівників);
  • індивідуальні (на рівні окремого працівника).

Усі ці стратегії містять дії, спрямовані на запобігання, захист, зміцнення та підтримку ментального здоров’я працівників шляхом організаційних змін (умови роботи, дизайн робочого місця, робоче навантаження тощо), інформаційно-навчальних заходів і доступу до отримання медичних, психологічних та соціальних послуг.

 

Роль Держпраці у забезпеченні здорових умов праці

Люди працюють у кілька змін, по 24 години на добу, просинаються вночі від звуків сирен, бояться за своє життя і життя рідних, не бачать свої сім’ї, хвилюються за тих, хто нас захищає, втрачають рідних внаслідок війни... Це нормально визнати, що стрес є  частиною людського досвіду і роботодавці повинні бути уважними до працівників, не звинувачувати співробітників, коли ті мають кризи, пов’язані зі стресом, допомагати налагодити ресурсний стан.

Держпраці працює над програмою щодо ментального здоров’я, щоб працівники та роботодавці знали, що вони мають права і обов’язки, що є доступні ресурси для зниження рівня стресу, як розпізнати стрес, як укріпити ментальне здоров’я, як підтримати працівників і колег, як створити безпечне і здорове робоче місце.

Завдання інспектора не контролювати процес, а надавати роботодавцю інформацію і підтримку під час запровадження програми психосоціальної підтримки.

 

Чим може допомогти інспектор праці?

  • Сприяти навчанню представників роботодавця та профспілок
  • Допомогти провести оцінку потреб працівників
  • Проаналізувати потреби працівників
  • Надати допомогу у розробці політики психосоціальної підтримки
  • Розробити план заходів щодо забезпечення психосоціальної підтримки
  • Розробити критерії оцінки ефективності плану заходів
  • Провести оцінювання результатів психосоціальної  підтримки
  • Надати необхідні контакти, консультації та поради 

Корисні посилання:

  1. Анкета для самооцінювання емоційного стану: https://www.idrlabs.com/ua/anxiety-stress-depression/test.php
  2. Контракти для отримання психологічної допомоги: https://www.pratsia.in.ua/ilo/kontakty-dlya-otrymannya-bezoplatnoyi-psykholohichnoyi-dopomohy.html
  3. Методи психологічного відновлення:https://www.pratsia.in.ua/ilo/informatsiynyy-material-dlya-pratsivnykiv.html 
  4. Успішні приклади впровадження програм психосоціальної підтримки: https://www.pratsia.in.ua/ilo/assets/4_pryklady-uspishnykh-praktyk.pdf
вгору